В нього свобода - перший закон
Падали квіти на нього з вікон
Блідо-рожеві мої пелюстки
Краяли серце йому на шматки
Він через ґрати своїх заборон
Хоче до мене, до моїх вікон
Кольором ночі і білим вином
І камертон
Моїх долонь
До його скронь
І в душі немов востаннє
Ніжність забринить
Він попросить безнадійно
Зупинися, мить
Кольором ночі і білим вином
І камертон
Моїх долонь
До його скронь
(І камертон)
(Моїх долонь)
(До його скронь)
Може, я - та, кого він так шукав
Про яку всім так уважно мовчав
Кольором ночі і білим вином
І камертон
Моїх долонь
До його скронь
На ту саму вулицю поміж вітрин
Прийде він знову, як завжди, один
Ставити пастки, а там - пелюстки
Що краяли серце йому на шматки
І в душі немов востаннє
Ніжність забринить
Він попросить безнадійно
Зупинися, мить
Кольором ночі і білим вином
І камертон
Моїх долонь
До його скронь
І в душі немов востаннє
Ніжність забринить
Він попросить безнадійно
Зупинися, мить
Кольором ночі і білим вином
І камертон
Моїх долонь
До його скронь
І камертон
Моїх долонь
До його скронь